Децентралізоване компостування

Компостування органічних відходів — одна з основних складових ієрархії керування відходами за принципами zero waste. Компостування може бути організовано на рівні громади чи населеного пункту (централізоване компостування) або на рівні окремих домогосподарств, закладів чи локацій. Таке компостування називають децентралізованим.

У приватних будинках із власною земельною ділянкою облаштувати компостер просто. Для цього не потрібно жодних дозволів чи домовленостей. Рішення для мешканців багатоповерхівок теж існують, хоч і втілювати їх дещо складніше.

1. Компостери на прибудинковій території. Можуть розташовуватись біля багатоповерхових будинків. Для облаштування такого компостера потрібно заручитися підтримкою керівництва ОСББ, а також декількох сусідів, які долучаться до процесу та допомагатимуть із обслуговуванням. Такими компостерами зазвичай користуються мешканці одного чи декількох сусідніх будинків. Частина сусідів може негативно ставитись до нововведення через побоювання щодо санітарного стану, зокрема шкідників. Тому важливо вести інформаційну роботу.
2. Громадські компостери. Ці компостери зазвичай розташовані на більш «нейтральній» території — у парках, скверах, на міських городах тощо. Їхнє облаштування потрібно узгодити з місцевою владою та балансоутримувачем території. Створювати громадські компостери можуть місцеві екологічні організації або групи активістів. Іноді такі майданчики функціонують за принципом клубу, з абонплатою за користування, яка йде на підтримку та оновлення території. Ними можуть користуватися мешканці цілого району. Обовʼязково треба визначитись, хто буде стежити за дотриманням правил та обслуговувати компостери (перевертати компост, вилучати готовий, стежити за цілісністю, оновлювати інформаційні матеріали). Також слід подбати про антивандальний захист.

Для квартир існує варіант перероблення харчових відходів за допомогою ЕМ-компостера, від ЕМ — ефективні мікроорганізми. Він зроблений за принципом відра з подвійним дном та краником на дні, щоб зливати компостну рідину. Органічні відходи у такому компостері пересипаються препаратами, що запобігають гниттю та утворенню плісняви (бокаші), вони втрачають рідину та зменшуються в об’ємі. Проте на виході отримують не компост, а ферментовану органіку, яку для подальшого розкладання потрібно або закопати у ґрунт, або перекласти до компостера. А рідину, яку ще називають компостний чай, можна використовувати як засіб для очищення водопровідних труб або розводити 1:10 з водою та використовувати як біодобриво для кімнатних рослин та городини.

Децентралізоване компостування є дуже корисним з погляду збереження довкілля та заощадження ресурсів. А у масштабах одного чи декількох будинків воно навіть має низку переваг перед централізованим компостуванням.

1. Повернення корисних речовин у ґрунт. Відходи у процесі компостування перетворюються на добрива, які можна використовувати для підвищення родючості на клумбах, городах і у парках.
2. Зменшення викидів парникових газів. Компостування органічних відходів безпосередньо на місці, де вони утворюються, не потребує транспортування, отже зменшуються транспортні викиди. Крім того, органіка в тілі полігонів та сміттєзвалищ спричиняє гниття та виділення звалищних газів, які є одним із факторів зміни клімату. Що більше відходів перероблятиметься локально у компостерах, то менше таких газів виділятиметься на місцевому сміттєзвалищі.
3. Зменшення обсягів сміттєзвалищ. Органічні відходи складають до половини всіх відходів, що утворюються у домогосподарствах. Розвиток компостування разом із роздільним збором вторсировини може значно зменшити кількість відходів, що потрапляють на захоронення.
4. Підвищення екосвідомості мешканців. Децентралізоване компостування мотивує людей обʼєднуватися, спілкуватися та разом працювати над вирішенням екологічних проблем. Окрім того, користування компостером дає змогу наочно побачити процес перероблення відходів на корисний продукт (добрива) та використовувати його, наприклад, для домашніх рослин. Усе це стимулює уважніше ставлення до довкілля і відходів та, як наслідок, свідоме споживання.
5. Збереження водних ресурсів. Компостування органічних відходів допомагає покращити структуру ґрунту, що збільшує його водопроникність та здатність утримувати вологу. Це зменшує потребу в поливі та заощаджує цінні водні ресурси для майбутніх поколінь.

Децентралізоване компостування, яке здійснюється на рівні домогосподарств або невеликих спільнот, може мати кілька економічних переваг: Для міста:

• Зменшення витрат на вивезення відходів у випадках, якщо місто компенсує перевізникам такі витрати.
• Зменшення витрат на людські та енергоресурси, залучені до процесу централізованого компостування.
• Стимулювання місцевої економіки через появу виробників компостерів та компаній, що пропонують послуги з їхнього обслуговування та навчання компостуванню.

Для мешканців:

• Зменшення витрат на вивезення відходів завдяки зменшенню їхніх обсягів.
• Економія на придбанні добрив для прибудинкової території або індивідуального використання.

Аеробне компостування — це компостування відходів із доступом повітря. При децентралізованому компостуванні для цього використовуються компостери різних розмірів і конфігурацій. Головне — забезпечити основні умови: доступ повітря, рівномірне зволоження відходів, захист від шкідників. Для покращення ефективності процесу відходи можна регулярно перемішувати та додавати до них ефективні мікроорганізми — бокаші. Вермикомпостування — це компостування з використанням спеціальних черв’яків. Саме вони у цьому випадку переробляють органіку: зʼїдають органічні відходи та виробляють біогумус (вермикомпост). Черв’яків можна підселити у вуличний компостер або використовувати у домашньому вермикомпостері. Такі компостери бувають невеликого розміру і можуть стояти навіть на балконі звичайної квартири. Вермикомпостери мають декілька секцій, розташовані одна над одною. Черв’яки зʼїдають відходи в одній секції та переповзають до іншої. Тоді можна вилучити біогумус із першої секції та наповнити її харчовими відходами.

Анаеробне компостування — це компостування у закритій системі за допомогою бактерій та без доступу кисню. Компостування у цьому випадку відбувається повільніше, але у процесі може утворюватись метан та інші горючі гази. Цей спосіб підходить для біогазових установок, коли утворений газ збирають та спалюють для генерування енергії або використовують його у господарстві.

Найпростіший компостер є, по суті, контейнером із кришкою та стінками, що не перешкоджають доступу повітря. Його можна зробити самостійно. Зручності під час використання додасть додаткові дверцята ближче до дна компостера, через які можна буде вилучати вже готовий компост. ГО Zero Waste Lviv проводила пілотний проєкт «Компостери для ОСББ», у рамках якого декілька ОСББ міста отримали компостери та експертну підтримку. Також було створено інформаційні матеріали про компостування та інструкцію для самостійного створення аналогічного компостера. Там же описано найпоширеніші проблеми під час компостування та способи їхнього усунення.

Власна програма керування органічними відходами є обовʼязковою умовою для міста, що хоче отримати сертифікацію за програмою «Місто нуль відходів». Така програма може охоплювати як централізоване компостування, так і розвиток мережі компостерів чи компостерних майданчиків у громадських місцях. Останнє передбачає більш активне залучення мешканців до облаштування та обслуговування компостерів, а також до комунікаційної роботи. А це — участь містян у програмах запобігання утворенню відходів та підвищення обізнаності про підходи zero waste, що також є важливими пунктами для проходження сертифікації.