Комунікація та адвокатування принципів zero waste

Що це

Комунікаційні та адвокаційні кампанії — це комплекс заходів та меседжів, які дають можливість донести інформацію про принципи zero waste та конкретні кейси їхнього застосування до конкретних цільових аудиторій, а також змінити їхню поведінку та традиції у поводженні з відходами. Такі кампанії мають ретельно плануватися фахівцями відповідної кваліфікації і передбачати розроблення меседжів, комунікаційну стратегію, план заходів, канали комунікації, опис цільових аудиторій, отримання та аналіз зворотного зв'язку.

Як працює

Щоб ідея спрацювала і масштабувалася, до її втілення потрібно залучати стейкхолдерів, тобто зацікавлених осіб. У аспекті запровадження принципів zero waste стейкхолдерами можуть бути:

• місцева влада (в аспекті комплексних рішень, укладання офіційних партнерств, проголошення курсу на отриманням містом сертифікації zero waste, пошуку та виділення фінансування для рішень zero waste тощо);
• бізнес (співпраця в аспекті запровадження принципів, надання виробничих та інформаційних потужностей для спільного втілення проєктів zero waste, зміна певних аспектів виробництва чи способу ведення бізнесу, що суперечать принципам zero waste, тощо);
• місцеві громадські активісти (співпраця на різних рівнях — від інформування до втілення локальних проєктів);
• освітяни (врахування та донесення принципів zero waste у процесі викладання, використання навчальних прикладів та задач, що стосуються ситуацій у рамках підходу zero waste);
• мешканці громади (залучення до застосування принципів zero waste у повсякденній діяльності, долучення до діючих проєктів zero waste, поширення інформації про підхід для свого кола спілкування через приватні канали, лояльність та готовність до підтримки принципів zero waste, виховання дітей з урахуванням принципів zero waste тощо).

Цей перелік не є вичерпним і може змінюватись та деталізуватися залежно від цілей кампанії.

Адвокаційні кампанії переважно спрямовані на представників влади, оскільки зазвичай мають на меті досягнення домовленостей щодо рамкових рішень, які уможливлюють подальшу діяльність у цій сфері. Тобто результатами адвокаційних кампаній можуть бути ухвалення законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, підписання партнерських документів (угод про партнерство, меморандумів, договорів про співпрацю), запровадження процедур тощо. Комунікаційні кампанії переважно мають на меті донести інформацію, змінити ставлення, спонукати до дій. Тож це може бути, наприклад, інформування населення про існування екохабу (з даними про його можливості), спонукання жінок використовувати менструальні чаші замість одноразових прокладок і тампонів (такі кампанії на постійній основі проводять Zero Waste Lviv, Zero Waste Kharkiv), донесення інформації про переваги компостування для приватних господарств тощо.

Громада починає потребувати та бути замовником нових сервісів від локального бізнесу, наприклад, доставки їжі у багаторазовій тарі, що приводить до появи нових робочих місць та/або нових замовлень. Якщо ті ж торбинки, кухлі чи підгузки продаватиме місцева крамниця, то покупець, імовірно, купить таку річ на місці, бо її можна оглянути до моменту купівлі. Також громада у такий спосіб зменшує кількість відходів та скорочує витрати на логістику, пов'язану з вивезенням ТПВ.

Кампанії надають нову інформацію та пояснюють її. Така неформальна освіта формує знання та навички у мешканців міста, громади, за допомогою яких люди змінюють культуру запобігання, зменшення споживання та керування відходами, що має наслідком поліпшення екологічного стану громади та регіону.

Обізнаність та зміни на краще у громаді ведуть до зростання добробуту, накопичення соціального капіталу, розвитку громади як громадянської спільноти в цілому. Мешканці краще розуміють контекст та можуть вимагати від ОМС змін у керуванні громадою та перегляду стратегічного плану розвитку міста.

Роль комунікації у сертифікації міста є вельми вагомою. Передусім є низка критеріїв, необхідних для отримання містом сертифікації zero waste, що безпосередньо стосуються комунікації. За дотримання цих критеріїв можна отримати максимально 15 балів із можливих 84, які можна набрати загалом по всіх розділах.

Три критерії у підрозділі «Комунікації» є обов'язковими для сертифікації громади / міста:

• публічне звітування влади про виконання свого плану zero waste (щонайменше раз на рік);
• регулярне інформування владою громадян про прогрес, цілі та заходи щодо свого плану zero waste і про будь-які зміни у практиці керування відходами, які їх стосуються;
• створення мережі для обміну досвідом з іншими громадами у Європі.

Проте до комунікаційних кампаній місто чи громада має повертатись під час реалізації практично кожного з критеріїв для сертифікації. Наприклад, під час формування стратегії zero waste обов'язково слід передбачити в ній розділ з комунікації — комунікаційну стратегію. Для співпраці з організаціями, які займаються переробленням відходів, потрібний план комунікацій. Для того, щоб запровадити систему роздільного збору відходів серед населення, неодмінно треба провести комунікаційну кампанію для населення, причому слід буде обрати різні канали комунікації та меседжі для різних цільових аудиторій, залежно від віку, статі, професії, соціального статусу тощо.