Сервіс заставної тари

Що це

Система заставної тари — це сервіс, що передбачає отримання грошової застави (депозиту) за тару для напоїв у точці продажу з можливістю повернення клієнтові цього грошового депозиту після повернення тари. В такий спосіб суттєво зменшується обіг одноразових горняток, а отже, і зменшується кількість непереробного чи важкопереробного сміття, яке від них накопичується.

Як працює

Механіка цієї системи така: споживач купує напій у багаторазовому горняті і залишає за це горня грошову заставу. Випивши напій, клієнт може повернути горнятко продавцю і отримати назад свої заставні кошти.

Сервіс досить популярний у країнах ЄС під час публічних свят та заходів. Наприклад, в Австрії на різдвяних ярмарках можна купити глінтвейн у заставному горнятку за 1 євро та згодом повернути горня та отримати свої гроші.

Така практика застосовувалася під час масових заходів у Львові. Протягом фестивалю вуличної їжі Street Food So Good працював стартап «Смузі в пузі». Особливість цього сервісу полягала у тому, що смузі продавалось у заставній багаторазовій тарі. Вартість застави становила 20 грн., клієнт купував смузі за 50 грн., доплачував 20 грн. застави та з поверненням тари отримував заставу назад. Засновниці сервісу мали побоювання, що люди до заставної тари не готові і боятимуться залишати кошти на заставу, але ці побоювання не виправдалися — люди спокійно залишали кошти на заставу і згодом поверталися з тарою. Засновниці радять при запровадженні подібного сервісу звернути увагу на такі моменти. Дуже суттєвою у процесі введення нового сервісу є комунікація з клієнтами: продавчині постійно розповідали клієнтам, чому важлива багаторазова тара, і це впливало на готовність людей таку тару брати. Також важливо пам’ятати, що одноразові паперово-пластикові стакани легкі та мобільні, а тара, яку використовував «Смузі в пузі», скляна, а отже, важка. Враховуючи те, що на фестивалі не було можливості мити тару, стартап мав 500 склянок, які милися наприкінці дня — тому їх треба було так багато і доставити їх було складно. Через це подібний формат є набагато зручнішим у стаціонарних точках, де є змога цю тару одразу помити. Втрати тари відбувалися з двох причин: через биття посуду, яке становило максимум 1 %, бо закуплено було якісну тару із грубого скла, та через те, що клієнти залишали горнята собі, що з урахуванням закупівельної ціни на тару, яка становила 7 грн. (а застава — 20 грн.), було навіть вигідно для бізнесу. Отже, боятися цього не варто.

Таку ж практику Zero Waste Kharkiv вперше експериментально впровадили під час Zero Waste Fest Харкові — можна було взяти у організаторів брендований кухоль за 100 грн., пити напої під час заходу протягом дня та повернути посуд або ж залишити його собі, оскільки вартість кухля була включена у заставну ціну.

• Зменшення витрат на вивезення відходів, а саме: використаних одноразових горняток для напоїв (зменшення кількості і частоти вивезень). Об’ємні (адже перед тим, як викинути, їх не зминають) та легкі одноразові горнята швидко заповнюють простір смітників та баків для відходів.
• Зменшення витрат на закупівлю одноразової тари.
• Зменшення простору у закладі для зберігання запасів одноразової тари (отже, можлива оренда менших площ).
• Підвищення привабливості для екосвідомих відвідувачів / клієнтів, залучення нових споживачів.
• Репутація і довіра до бренду закладу, який підтримує такий сервіс, як серед клієнтів, так і серед постачальників та партнерів.
• У разі використання мобільних додатків — можливість збирати та аналізувати дані про поведінку клієнтів, частоту, час, обсяги покупок задля формування маркетингових заходів.
• Можливості для створення нових супутніх бізнесів і сервісів, зокрема з миття заставної тари та логістичних послуг.

• Зменшення використання паперових / пластикових одноразових горнят і у такий спосіб зменшення кількості непереробного чи важкопереробного сміття, яке від них накопичується.
• Популяризація відповідального споживання і використання багаторазових речей замість одноразових.
• Заощадження природних ресурсів (нафти, дерева, води тощо), які могли би бути затраченими на виготовлення одноразової тари.

• Пропагування і впровадження нової культури споживання напоїв, зокрема напоїв із собою. А отже, і створення норми споживання напоїв без використання одноразової тари, яка забруднює довкілля.
• Прямий та опосередкований вплив закладів гостинності на їхніх гостей та партнерів і, отже, на екосвідомість і нормалізацію та привабливість дружнього для довкілля стилю життя.

Система заставної тари підтримує функціонування таких принципів міста zero waste:

• запобігання виникненню нових відходів (превентивний захід);
• повторне використання існуючих ресурсів;
• раціональне споживання ресурсів;
• підтримка циркулярної економіки.

Усі ці кроки не лише зменшують обсяги сміттєзвалищ, але й приносять місту суттєву економічну вигоду за рахунок повторного використання ресурсів та зменшення витрат на поводження з відходами.

Першими механізм застави і обіг багаторазового посуду впровадили європейські гастрономічні фестивалі та різдвяні ярмарки. У багатьох країнах діє заборона на використання одноразового посуду на ярмарках.

На сьогодні у Європейських країнах існує декілька систем заставної тари.

Проєкт реалізовує Агентство з охорони навколишнього середовища міста Ґрац у співпраці із засновницею магазинів zero waste «Das Gramm» і «Das Dekagramm» Вереною Кассар та її командою. Мета проєкту — зменшити кількість одноразових горнят для напоїв із собою, що використовуються жителями та гостями туристичного міста. Генерування одноразового паковання є відчутною проблемою, тому місто вирішило інвестувати у багаторазові горнята і запровадити систему заставної тари, замість того щоб витрачати кошти на очищення смітників. BackCup Ґрац активно функціонує вже понад чотири роки. Міська влада Ґрацу інвестувала у самі горнятка (у 2021 році їх закупили 20 000 шт.) і надає підтримку в їхньому операційному розповсюдженні через кав’ярні, які беруть участь у проєкті — 88 закладів. Розроблено мобільний додаток для користувачів (Graz Waste App), де зібрано всі заклади-учасники проєкту. Перелік закладів, що беруть участь у цій ініціативі, зібрано на інтерактивній мапі:

У Німеччині першість у впровадженні заставної тари належить Фрайбургу. 2016 року місцева муніципальна компанія з керування відходами (ASF) запровадила екологічну альтернативу одноразовим горнятам для кави — програму FreiburgCup. Вони розробили дизайн багаторазових горняток (трьох розмірів) і розповсюдили їх по кав’ярнях міста. Мешканці замовляють напої у таких горнятках, залишають заставу за посуд в 1 євро, а при поверненні тари забирають свої заставні кошти. Споживачам також пропонують заставне горня більшого розміру (REBOWL). За нього застава становить 5 євро. Використану заставну тару у закладах ретельно миють і готують до повторного використання. Також можна за 50 центів придбати багаторазову кришку до горнятка. Але, на відміну від горнятка, кришку не можна повернути назад після споживання напою: з міркувань гігієни вона залишається у споживача, який може користуватися нею повторно.

До ініціативи долучено понад 145 закладів, а це понад 70 % ринку coffeе-to-go. Перелік закладів, що беруть участь у цій ініціативі, зібрано на інтерактивні мапі.