Тематичні події та фестивалі

Тема zero waste для багатьох жителів/-ок України залишається маловідомою та малопопулярною. Хто знає англійську, то може перекласти та здогадатися, про що йде мова. І коли тренери чи лектори, активісти починають пояснювати, що це означає на практиці, часто з'ясовується, що переважна більшість застосовує один із принципів «нуль відходів» у житті: хтось має шопер замість пакету, хтось носить кухоль із собою або чиясь сестра шиє екоторбинки та фруктівки для друзів. Нині для України важливий етап — перехід на циркулярну модель поводження з відходами та впровадження ієрархії у сфері відходів, що передбачено новим ЗУ «Про управління відходами». Прискорення реформування цієї системи потребує активної участі людей, а для цього потрібні інформаційні кампанії та просвітницькі заходи, бажано на постійній основі, для формування нових звичок та культури. Якщо громада прагне розвитку та добробуту, слід якомога скоріше починати залучати місцевих жителів до практик zero waste та використовувати цікаві інтерактивні формати та техніки у донесенні інформації. Такі події та заходи можуть відбуватися в рамках інформаційної кампанії, яку можна офіційно презентувати та обов'язково попередньо запланувати на кілька місяців уперед, оскільки подібні зміни в усталеній поведінці у переважної більшості людей не формуються протягом місяця чи двох. І повторювати доведеться не один раз і навіть не кілька разів. Так, наприклад, популяризація підходу zero waste у керуванні відходами в Люботині (друге місто, яке підписало зобов'язання пройти сертифікацію) триває з 2020 року.

Для початку слід визначити обсяги пропонованої людям інформації та її аудиторію. Оскільки тема «нуль відходів» досить широка, то можна зосередитися на деталях, наприклад, конкретних принципах 5R, або ж популяризувати концепцію zero waste у цілому.

Цільова аудиторія та інструменти комунікації

Оскільки цільова аудиторія вашого меседжу, скоріш за все, буде різною, відповідним має бути і стиль звернення. Для дітей ідеально підійдуть навчальні тренінги з елементами конкурсу, організація подкастів тощо. Досвід інших країн і українських громадських організацій свідчить, що діти є найкращими послідовниками ідей роздільного збирання відходів і поширюють здобуті знання серед своїх батьків та рідних. Більш доросле покоління зазвичай вже має усталену традицію поводження з відходами — не компостувати, а спалювати, викидати відходи до річок та ярків. Отже, у цьому випадку доведеться просвітницьку роботу вести більш аргументовано. Варто вивчити звички та мотивацію своєї аудиторії. У цьому можуть допомогти реальні зустрічі та опитування (наприклад, інструменти гугл-форм). Назвіть і опишіть аудиторію, наприклад: вчителі, батьки, бізнес, діти, пенсіонери, влада, дорослі люди з проактивною позицією тощо. Далі сконцентруйтеся на повідомленнях, які хочете поширити: до кого саме звертаєтеся і з яким повідомленням, які пабліки найбільш читає молодь, а які дорослі, а також який стиль у тому чи іншому джерелі інформації найбільш популярний. Якщо сухі повідомлення є актуальними на офіційному сайті, то для соцмереж ту ж саму інформацію варто переписати «людською» мовою, у дружньому форматі.

Теми та формати популяризації

Теми слід формувати відповідно до того, чого ми хочемо досягти. Можна попрацювати над спростуванням міфів довкола товарів та стилю життя zero waste, які й досі вважають чимось тимчасовим, ненадійним, неперевіреним та дорогим. Наприклад, Zero Waste Kharkiv та Zero Waste Lviv надали безкоштовну можливість місцевим мешканкам спробувати багаторазові підгузки та спростувати у такий спосіб міф про їхню неефективність.

Інша кампанія тих самих організацій спрямована на спростування міфів щодо багаторазових засобів жіночої гігієни: вони організовують зустрічі з гінекологами/-нями, демонструють та надають безкоштовно чаші. Так, до кінця 2023 року жінки Люботина в рамках програми «Люботин — місто нуль відходів» мають можливість отримати менструальну чашу за пожертву для організації.

Популяризація депозитної тари чи використання кухлів для напоїв може здійснюватися через популяризацію стилю життя у форматі стильної якісної фотосесії чи відеоролика, наприклад, із відображенням сюжету придбання кави з собою у свій посуд паралельно із думками про довкілля.

Із наданням нової інформації щодо певної проблеми обов'язково слід пропонувати рішення та його практичне втілення. Наприклад, коли йдеться про спалювання сухостою, важливо не тільки показати компостер на картинці, а й організувати спільними зусиллями його створення та монтаж. Це дасть людям можливість отримати і закріпити нові практичні навички.

Клікабельність та вірусність заходів, челенджів можуть бути забезпечені за рахунок цікавих та інтригуючих назв проєктів, креативності рішень, інноваційного та творчого підходу, якісної перевіреної інформації — все це стане запорукою успіху. Люди бажатимуть поділитися новою інформацією / фактами з іншими, що надасть можливість залучити ширше коло охочих. Тобто тема може бути відомою досить давно (наприклад, сортування), але виконання — новим та креативним (наприклад, толока із квестом для батьків з дітьми — людям подобаються ігри).

Наприклад, у школі вчитель/-ка може запровадити факультативні уроки та/або збагатити свої заняття прикладами zero waste. Простіше кажучи, можна пояснювати, скажімо, математичні правила не на яблуках, а на прикладах з реального життя: актуальною є тема зміни клімату та забруднення довкілля, отже рахувати варто, наприклад, витрати на виробництво однієї пари джинсів тощо. Для цього можна використовувати відеоматеріали, а також посібник «Впровадження принципів zero waste у шкільні уроки», розроблений командою Zero Waste Kharkiv за підтримки Zero Waste Alliance Ukraine.

Все більшої популярності в Україні набувають тематичні подкасти — можливо, такий формат саме для вашої аудиторії підійде найкраще. Також дуже добре на популяризацію працює власний досвід у zero waste: твердий шампунь без паковання для волосся виглядає досить незвично, але коли читачі бачать його ефект в інстаграмі — з описом того, як усе відбувалося вперше, — то зазвичай теж хочуть спробувати. Ще один інноваційний підхід запропонувала команда проєкту Zero Waste Camp, яка впровадила ідею «від дітей дітям» і разом з авторками 6 та 10 років Маргаритою та Софією створила екощоденники, в яких діти розповідають своїм одноліткам про власний досвід того, як інформація та практичні завдання із zero waste протягом перебування у таборі змінювали їхні уявлення та спосіб життя.

Якщо популяризувати принципи zero waste планується у соцмережах, варто врахувати, що більш читабельними будуть дописи з привабливими картинками (чужі з інтернету краще не брати, бо автор фотографії чи малюнка може бути проти цього, або слід принаймні обов'язково зазначати джерело). Для створення візуального оформлення достатньо буде простого застосунку Canva. У кожному повідомленні має міститися не лише проблема, а і заклик до дій. Повідомлення чи захід має бути позитивним, без звинувачувальних та маніпуляційних технік, а навпаки — забезпечувати інтерактив, пропонувати обмін думками з аргументацією, використовувати посилання на джерела інформації.

Слід формулювати прямі та прості речення. Можна використовувати відеозвернення або продемонструвати у відео приклад поведінки. Основна мета популяризації — донести інформацію, пояснюючи зиск для людини, та «спокусити» її змінити поведінку. Слухач/-ка отримує не тільки знання, але у перспективі також чисте довкілля, здоров’я, майбутнє дітей та країни, визнання тощо.

Популяризація в рамках комунікаційної кампанії передбачає послідовність дій протягом певного періоду. Не варто зачіпати у одному повідомленні одразу декілька тем. Для інших проблем будуть інші меседжі та публікації. Оскільки тема для більшості нова, то можна почати розкривати її послідовно крок за кроком, наприклад, від загального, про те що таке zero waste, до конкретних принципів та прикладів або навпаки — починаючи з якогось конкретного впізнаваного для більшості прикладу, далі розгортати тему і вести мову вже про глобальні зміни і рух за чисте довкілля та збереження ресурсів.

Обрати найкращий інструмент комунікації краще за все через аналіз цільової аудиторії. Імовірно, для представників більш молодого покоління підійдуть електронні розсилки та соцмережі, а для старшого покоління ефективніше донести інформацію можна буде у більш традиційний спосіб — через оголошення, газети, радіо, телебачення, зустрічі. А може бути і не зовсім так: наприклад, серед людей похилого віку у вашому місті може бути широко розповсюдженим користування інтернетом та смартфонами і, отже, активне використання пошти і соцмереж.

Оберіть свої інструменти комунікації: адресні поштові розсилки, електронні розсилки, розсилки партнерів / колег, публічний звіт, семінари / вебінари / круглі столи / лекції, вебсайт, соціальні мережі (Facebook, Twitter, месенджер), брошури, презентації на заходах, постери, флаєри, білборди, дошки оголошень, публічні заходи, медіа, співпраця з блогер(к)ами, фоторепортажі. Можливо, настав час заснувати власний блог чи подкаст (наприклад, #пояснизаеко) тощо. Навіть фотосесія може розказати більше за слова.

Просвітницьку кампанію варто розпланувати на декілька місяців. План може бути довільним у вигляді таблиці Excel із датами і темами заходів, публікацій, цільовою аудиторією і обов'язковою фіксацією результатів. Також бажано дотримуватися певної періодичності. Варто відслідковувати коментарі чи фіксувати питання, які піднімали слухачі під час заходів, і намагатися відповісти на них, а також, можливо, кориґувати подальші дії.