Крамниці товарів без паковання

Крамниця «нуль відходів» Nebaleno у Празі. Фото: фейсбук-сторінка крамниці

Майже половину від усіх побутових відходів становить паковання з-під товарів, які ми купуємо у крамниці. Якщо поглянути на полиці супермаркетів, то більшість упаковки є одноразового використання, велика частина якої не переробляється. Левова частина відходів паковання зроблена з пластику, оскільки він дешевше, аніж скло та метал, і тому виробники віддають перевагу полімерам як матеріалу для паковання. І водночас саме пластикові вироби, зокрема і паковання, є основними елементами стихійного забруднення довкілля. Вони тривалий час зберігаються у природі та зрештою розкладаються на мікропластик, наслідки впливу якого на людей та довкілля достеменно не досліджені. Водночас, на виготовлення одноразового паковання витрачається багато непоновлюваних природних ресурсів. Крамниці zero waste дають можливість запобігти появі відходів або мінімізувати їх. Такі крамниці популярні у країнах ЄС та США, де їхня кількість весь час зростає.

В Україні поки що є лічена кількість таких крамниць. Але можливості купити товар без паковання є значно більшими — у крамницях та навіть супермаркетах є відділи, де товар не запакований, і його можна покласти до заздалегідь заготовленої екоторбинки чи іншої тари. Також великий асортимент товарів без паковання можна знайти на ринку — м'ясо, рибу, сир, сметану, молоко, горішки та сухофрукти. Проте за такими пропозиціями не стоїть глибокий екологічний сенс, як у крамницях «нуль відходів», які агітують за чисте довкілля та закликають клієнтів та підписників слідувати принципам zero waste.

У крамницях без паковання представлений великий вибір продуктів харчування. Придбати там можна і косметичні засоби — на вагу чи об'єм. Така опція є, наприклад, у «Зеленій крамниці». Якщо покупець прийшов без своєї тари, крамниці zero waste зазвичай надають в оренду шопер, — баночку чи коробку для закупів.

Переважна більшість крамниць в Україні, які називають себе «нуль відходів», продає товари для життя у стилі «нуль відходів»: шопери, фруктівки, багаторазові кухлі тощо.

Своїм досвідом життя без пакетів ділиться екоблогерка Маріанна Бойко — про свій 104-денний експеримент та досвід вона написала книгу. Жінка радить купувати рибу та м’ясо у скляну тару, попередньо зваживши її, аби сплатити виключно за товар. Також наснажливий досвід про життя та закупи без паковання відобразила у книзі «Дім нуль відходів» Беа Джонсон.

Ідея крамниць без паковання пов'язана також з ідеєю реюзу, оскільки тару для закупів споживач використовує знову і знову. Близька до реюзу концепція refill («наповни знову»), яка стосується напоїв та полягає у розширенні можливостей для повторного набору у багаторазову тару рідинного продукту: води, шампунів, парфумів, напоїв, олії тощо. У деяких країнах є мапи з такими об'єктами, які допомагають бути більш мобільними.

Власне, крамниці без паковання почали з'являтися як превентивне рішення на протидію тенденції одноразового використання та забруднення — спершу за кордоном, а тепер і в Україні. Концепція таких крамниць виходить із того, що першочерговим кроком у керуванні відходами відповідно до принципів «нуль відходів» має бути запобігання.

Законодавство поступово змінюється на підтримку принципів запобігання. Так, країни ЄС із цього року запровадили обмеження та заборону на виробництво і продаж 15 видів одноразових пластикових предметів. Водночас законодавство зобов’язало виробників збільшити кількість тари та паковання, що можуть бути повторно використані.

В Україні діє ЗУ «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», який забороняє виробництво та продаж на території України деяких видів пакетів, залежно від матеріалу, а також забороняє безкоштовно поширювати одноразові надтонкі пластикові пакети. Водночас Міндовкілля за прикладом ЄС планує на законодавчому рівні заборонити ще декілька видів предметів одноразового використання.

Економічна ефективність

Концепція формує новий сегмент ринку, з'являються бізнеси, які виробляють продукцію відповідно до вимог подібних крамниць — без паковання або у пакованні без пластику.

Екологічна ефективність

Відходи з’являються на тому етапі, коли людина купує та споживає продукти. Крамниця «нуль відходів» надає можливість уникнути купівлі небажаного паковання та зменшити його кількість.

Соціальна ефективність

Концепція надає новий стандарт послуг та привертає увагу клієнтів до проблеми забруднення відходами паковання, формує у споживачів відчуття відповідальності за свій вибір та, власне, за відходи.

Роль у сертифікації

Крамниці «нуль відходів» дають можливість запобігати появі відходів та скорочувати операції керування відходами, а отже, зменшувати витрати на логістику та зменшувати кількість відходів, які йдуть на видалення / захоронення, що є однією з основних умов здобуття містом сертифіката Zero Waste City.

Приклади в Україні