Станція сортування відходів

Станції сортування відходів виникли в Україні нещодавно. Такий формат є досить популярним у країнах ЄС. У нашій країні це зазвичай ініціативи громадських організацій чи невеликих підприємств, інколи комунальних підприємств, які приймають відходи вторсировини на безоплатній основі з метою збереження планети для прийдешніх поколінь придатною для комфортного життя. Тобто не комерційна складова є рушійною, а саме соціальна. Тому громадські сортувальні зазвичай починають працювати як суто волонтерські проєкти, є активно представленими у соцмережах та додатково займаються просвітницькою діяльністю з метою навчити людей розбиратися у типах паковання, вміти розрізняти матеріали паковань і тари та загалом правильно поводитися з відходами. На відміну від пунктів приймання вторсировини, громадські станції сортування працюють на безоплатній системі (або відвідувач сплачує за утилізацію неліквідних відходів) та приймають значно ширший спектр видів відходів: деякі станції сортування афішують приймання близько 30 видів фракцій, а харківський Екохаб заявляв, що приймає близько 40.

Саме тому такі станції називають також станціями глибинного сортування. Деякі види вторсировини приймають виключно громадські станції, оскільки їх нерентабельно збирати та накопичувати. Наприклад, це стосується стаканчиків з-під йогурта чи сиркової маси (поліпропілен) або туб з-під зубної пасти. Також деякі станції сортування пропонують оплатити належне керування відходами: так, Екохаб збирав пакети-маєчки за додаткову оплату. А «Україна без сміття» приймає неліквідні відходи з метою подальшого спалювання, але концепція zero waste уникає такого способу керування відходами, як спалювання.

Зазвичай громадські станції сортування працюють не щодня, а за певним графіком, про який сповіщають своїх підписників у соцмережах. Також деякі громадські станції (переважно у великих містах, таких як Київ та Харків) надають додаткову послугу — довіз вторсировини від утворювача відходів до станції на екотаксі. У Харкові, наприклад, задля забезпечення надійного довозу Екохаб мав офіційного партнера — електротаксі, у Києві «Україна без сміття» — Uklon. На території громадських станцій у робочі години є волонтери/-ки чи працівники/-ці, які допомагають розібратися у типах відходів.

Також станції сортування ведуть облік відходів. Переважно станції працюють у режимі самообслуговування: відвідувачі/-ки самі сортують відходи до відповідних контейнерів. За потреби відвідувачі можуть проконсультуватися та попросити про допомогу чергових. Також на самих станціях чи на запрошення в офісах представники/-ці станцій проводять лекції, тренінги, воркшопи на екологічну тематику з метою навчити людей правильно керувати своїми відходами та впровадити чи допомогти впровадити процес роздільного збору ТПВ.

Переважна більшість станцій сортування була заснована або громадськими організаціями або волонтерами. Від бізнесу відомий проєкт зі створення мережі громадських станцій із приймання вторсировини #SilpoRecycling, які кілька років тому запустила мережа «Сільпо» з метою зменшення обсягів забруднення довкілля. Проєкти зазвичай втілювали у великих містах (Київ, Харків, Запоріжжя) при супермаркеті «Сільпо» у партнерстві з локальними екологічними громадськими організаціями. Відходи приймали на безоплатній основі, але заохочували балами програми «Власний Рахунок» в обмін на вторсировину. Бали можна було використовувати для покупок у «Сільпо». Це відбувається за такою схемою: 1 бал = 1 коп., 100 балів = 1 грн. На сьогодні проєкт не працює.

Приклади в Україні