Поводження з відходами руйнації

Тисячі тонн відходів руйнації забруднюють українські землі. Станом на листопад 2022 р. Міндовкілля оприлюднило такі цифри: понад 12 тис багатоповерхових будинків, понад 100 тис приватних садиб та понад 500 промислових підприємств в Україні знищив або пошкодив російський окупант.

Бородянка, Київська область

Нерозірвані снаряди та уламки від них, згорілий транспорт та військова техніка, використані одноразові системи NLAW, акумулятори та руїни будівель. Усе це — відходи, які залишаються у містах, селищах, лісах, полях, пляжах, у воді та на поверхні землі після бойових дій. Все це — відходи війни, і найближчий обов’язок — не допустити нещадного впливу від неправильного перероблення та безглуздого і шкідливого захоронення цих відходів на території України.

Фото: Міндовкілля

Утилізація відходів руйнації є важливою екологічною проблемою, вирішення якої полягає у максимальному рециклінгу з метою мінімізації шкоди навколишньому середовищу. Зруйновані будівлі та споруди насамперед необхідно розібрати і відсортувати. Адже у складі таких відходів є металопластик і скло, матеріали оздоблення фасаду, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали внутрішнього оздоблення, стінові матеріали, покрівля, уламки деревини, а також побутові речі: одяг, бій побутової техніки та меблів, побутова хімія, посуд, небезпечні відходи у вигляді аптечок, градусників, люмінесцентних ламп тощо. Також тут можуть знаходитись ще й нерозірвані снаряди або навіть тіла людей.

Фото: Державна екологічна інспекція у Сумській області

Ситуація з відходами руйнації складніша, ніж з будівельними відходами, але все одно вирішувана. І перше, що необхідно зробити — це врегулювати законодавство, яке визначає хід процесів тимчасового зберігання, перевезення, сортування, перероблення та утилізації. Необхідно:

Світовий досвід перероблення будівельних відходів

У всьому світі перероблення будівельних відходів є досить прибутковою галуззю. У більшості країн Європи рівень перероблення будівельних відходів досить значний. Так, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90 % будівельних відходів, у Бельгії — 87 %, у Данії — 81 %, у Великобританії — 45 %, у Фінляндії — 43 %, в Австрії — 41 %. У розвинених країнах проблема утилізації відходів уже давно вирішується на державному рівні, у деяких з них взагалі заборонені будівельні звалища, а в США і Канаді вони ще існують, але вартість вивезення туди таких відходів значно перевищує вартість їхнього перероблення. Тому багатьом забудовникам вигідніше витрачати кошти, час і зусилля на перероблення та утилізацію будівельних відходів, ніж вивозити їх на звалище.

У Каліфорнії і Массачусетсі повторне використання будівельних матеріалів вже узаконено на рівні штату. Остін, штат Техас, оголосив недавно, що будівництво споруд площею понад 500 квадратних метрів потребує утилізації не менше половини утворюваних відходів. У штаті Арізона вже є фірми, які повністю займаються тим, що дають друге життя будівельним відходам. Адже близько 90 % будівельних відходів, зокрема метал, бетон, дерево і скло, можуть бути так чи інакше використані у будівельних проєктах.

Склад будівельних відходів приблизно такий:

Стратегія і плани відновлення України мають обов’язково включати повторне використання відходів руйнації, перетворення їх з використанням інноваційних технологій на цінні ресурси для інших видів діяльності.

Застосування будівельних відходів як вторсировини

Є багато варіантів застосування будівельних відходів, що можуть бути впроваджені в Україні.

Бетонні і залізобетонні відходи — у загальній масі це відходи 4 класу небезпеки, вони багатотоннажні і займають великі площі під розміщення, саме тому їх обов’язково треба переробляти.

Фото: Міндовкілля

Існує два напрямки поводження з такими відходами:

Відходи бетону, залізобетону та цегли подрібнюються з подальшою класифікацією отриманої суміші. Щебінь розділяється на фракції та використовується під час виготовлення бетону, залізобетону та будівельних розчинів, будівництва малоповерхівок, заливки фундаментів складських та виробничих приміщень, у процесі спорудження підсобних приміщень та фундаментів. А ще він застосовується у спорудженні доріг, створенні інженерної інфраструктури, спорудженні і ремонті залізничних шляхів, під час робіт з благоустрою територій, рекультивації земель. Вторинний щебінь може повноцінно замінити від 20 до 60 % від загального обсягу гранітного щебеню, залежно від типу проєкту будівництва. Це значно скоротить витрати на придбання дорогих будівельних матеріалів (до 40 %), оскільки за сучасних методів перероблення якість вторинного щебеню мало поступається природному. Проте слід враховувати певні особливості його застосування.

Асфальт, покрівельні матеріали. У Данії нижній шар дорожнього покриття складається з подрібнених асфальтового покриття та бетону у співвідношенні 50 на 50. Подібні практики дозволяють не лише скоротити економічні затрати, а й покращити якість готової продукції. Також у ролі твердого наповнювача дорожнього покриття застосовують більш подрібнену покрівельну плитку, биті стінові вироби, черепицю тощо як аналог піску чи гравію. Наприклад, у Німеччині сировиною під час будівництва доріг на 70 % є продукти перероблення відходів будівництва.

Вторинні наповнювачі можуть використовуватися в процесі укладання будь-яких покриттів (стадіону, тенісних кортів тощо).

Асфальт повторно застосовують у будівництві доріг, але спочатку його термічно обробляють при дуже високій температурі. Арматура так само повторно використовується в будівництві. Пластик і склобій можна відправляти на перероблення відповідним підприємствам. Можливе застосування склобою як наповнювача в дорожньому будівництві чи для одержання будівельної кераміки. Цегла з використанням склобою (до 50–90 %) може застосовуватись у суворих кліматичних умовах.

Відходи деревини (на сьогодні 15 % піддаються переробці) можна використовувати після подрібнення для виробництва деревно-цементних плит. З них виробляють штучний шовк та вовну, папір, сухі дріжджі та спирт. З пресованої деревини осики, берези, вільхи і тополі виготовляють деталі машин, підшипників, прокладок, що раніше виготовлялися з металу. Вони служать у декілька разів довше, а їхня вартість утричі, або й до 20 разів нижча.

Макулатура, у сполученні з органічними та неорганічними складниками, використовується у виробництві паперу, різноманітних плит, теплоізоляційних панелей, порошкоподібного твердого палива, етанолу, азотного добрива з додаванням калію і кальцію.

Перероблення окремих відходів, наприклад лінолеуму чи м’яких покрівель, супроводжується виділенням значної кількості токсичних газів, що потребує влаштування складних очисних споруд. Тому доцільним є їхнє подрібнення та спалювання у цементних печах, де за рахунок високих температур (1300…1450°С) відбувається їхнє повне розкладання на нетоксичні складові та згоряння з виділенням додаткового тепла. Подібні відходи можуть слугувати паливом на підприємствах, де є подібні печі.

Пілотні європейські проєкти, що впроваджуються в Україні

Сьогодні, у важкі для нас часи, коли російський окупант перетворює українські міста та села на руїни, знаходяться компанії у світі, що не лише словом, а й ділом розпочинають допомогу нашій країні.

GreenMix — відома компанія з Ізраїлю, лідер у галузі перероблення будівельних відходів та просуванні екологічних рішень. Візьме участь у будівництві заводу з перероблення відходів руйнувань на Київщині та у демонтажі зруйнованих багатоповерхівок під Києвом.

У процесі перероблення будівельне сміття стане матеріалом для відбудови зруйнованих міст. Це новітня технологія, якої досі не було в Україні. Компанія переробляла все сміття, що утворилося внаслідок руйнувань після воєнних дій у Мосулі, Ірак. У парку компанії є демолятори, розраховані на будинки заввишки понад 10 поверхів.

Neo-Eco — французька компанія розпочала роботу над пілотним проєктом реновації житла у Гостомелі. Для будівництва будуть використані матеріали зі зруйнованих об’єктів біля аеропорту.

У процесі сортування лише 10 % відходів відправили на утилізацію. Вони містили токсичні речовини, азбест. Решту ж 90 % будівельних відходів переробили просто на місці за допомогою техніки.

Японія передала Ірпеню техніку для облаштування майданчика з керування відходами руйнування, що утворилися внаслідок бойових дій. В місті триває пілотний проєкт з перероблення будівельних відходів.

В межах цього проєкту всі будівельні відходи будуть сортуватися та перероблятися за допомогою спеціального обладнання на тимчасових звалищах.

Таким чином Україна отримує досвід та комплекс технологій, які допоможуть ефективно вирішити питання демонтажу пошкоджених багатоповерхових будівель та перероблення відходів руйнації на будівельні матеріали з високою екологічністю та економічною цінністю. Як наголошують експерти, повторне використання будівельних відходів дасть змогу оптимізувати бюджет відновлення України приблизно на 20–25 %.

Наші української компанії активно включаються до процесів розроблення та впровадження проєктів, що є досить позитивним, адже потім вони зможуть самостійно продовжувати роботу в цьому напрямку.

Українські компанії, що сьогодні займаються переробленням будівельних відходів

В Україні вже почали з’являтися компанії, що надають послуги з перероблення відходів руйнувань:

Перший етап — попереднє сортування — є найбільш витратним за часом і зусиллями. В наших умовах мільйони тонн доведеться перебирати практично вручну, а отже будуть потрібні урядові програми із стимулювання залучення кадрового потенціалу, зокрема мотивованого волонтерства та трудової мобілізації.

Оскільки значна частина будівель і споруд збудовані за типовими проєктами, є сенс на пілотних проєктах відпрацювати універсальні правила розбирання та сортування таких будівель. Потрібно визначити відсотковий склад відходів, що підлягають утилізації та захороненню, оптимальні технології та промислові потужності для демонтажу. Обов’язкова умова — лабораторні дослідження, що визначають механічні властивості, параметри дроблення, рівень токсичності основних матеріалів. Розуміння цих факторів дозволить у подальшому застосовувати універсальні підходи.

Фото: Wolfgang Schwan

На другому етапі необхідно радикально зменшити обсяги відходів. У цих питаннях буде потрібна активна участь держави щодо стимулювання ринку професійного демонтажу на рівні територіальних громад, із залученням сучасних технологій.

В Україні бізнес, пов’язаний із промисловим демонтажем та переробленням будівельних відходів, перебуває на стадії зародження. Проте перероблення стає важливим, необхідним та вигідним напрямком в бізнесі, що стимулює виробників до створення спеціального обладнання. Постійне вдосконалення техніки і технологій дозволяє досягати більш високого рівня перероблення, а отже, і прибутку.

Якщо ще 25–30 років тому використовували громіздкі стаціонарні комплекси, то сьогодні переважно купують мобільні (на гусеничній базі). Попри компактність, такі мобільні установки здатні переробляти наприклад до 120 т знятого асфальтового покриття, не поступаючись тут стаціонарному обладнанню. Їхня перевага полягає у відсутності витрат на транспортування та можливість використання переробленого продукту одразу на будівельному майданчику. Недоліком таких установок є потенційний негативний вплив на навколишнє середовище.

В Україні вже зараз є заводи для виготовлення бетону із залишків будівельних конструкцій. Профільний інститут ДП «НДІБК» інформує про можливість поширення досвіду європейських країн із використання бетону з будівельних відходів. За словами керівництва компанії, вже є відгук певних виробників, які готові працювати й поставляти спеціальне обладнання в Україну. У Харкові (місто, що зазнало значних руйнувань) нині використовується спеціальний подрібнювач із магнітним сепаратором, який зменшує обсяг відходів у п’ять-вісім разів — це залежить від матеріалів, з яких будівлю було збудовано. Він подрібнює бетонні плити на щебінь, а потім відсортовує металеву арматуру за допомогою магніту. Для керування таким комплексом потрібен лише один працівник. Це комплекс HАMMEL, який виготовляється в Україні німецьким концерном. Проте його вартість — понад один мільйон євро. Тому наразі в Україні є лише кілька бригад, які мають подібне обладнання та можуть залучатись до сортування відходів руйнації. І цього замало. ТОВ «Хаммель Україна» виготовляє:

Проблеми утилізації побутової техніки та меблів

Компанії, які приймають техніку, відділяють небезпечні речовини, наприклад відкачують фреон з холодильників та кондиціонерів. Потім метал пресують та відправляють на перероблення. Оргтехніку розбирають вручну. Її складові відправляють на перероблення окремо: каркаси від системних блоків, плати тощо.

Компанії «Екологічні інвестиції» та «Центр управління відходами» приймають побутову техніку. Обидві зареєстровані у Києві.

Більшість сучасних меблів виготовлено з деревинностружкових плит. Більшість клейових сумішей у них є токсичними. Крім того, вони містять металеву фурнітуру, пластикові та скляні елементи, які не розкладаються. Тому їх обов’язково треба сортувати і переробляти.

По такі послуги в Україні можна звернутися до компанії «УтільВторПром», яка стверджує, що обслуговує підприємства по всій Україні. Також в Інтернеті можна знайти багато підприємств, які займаються вивезенням та утилізацією такого сміття.

Законодавчі зміни у системі керування відходами під час війни

Попри повномасштабну війну, в Україні триває реформа системи керування відходами. Органам державної влади необхідно терміново вирішувати проблеми нерозвиненої переробної галузі, утворених стихійних звалищ, переповнених полігонів захоронення твердих побутових відходів, які не відповідають вимогам ЄС.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про управління відходами», датою набрання чинності якого встановлено 09.07.2023. Серед іншого він передбачає, що відходи будівництва та знесення, що не є небезпечними, підлягають підготовці до повторного використання, рециклінгу, іншому матеріальному відновленню, включно із зворотним заповненням.

Наступний крок — ухвалення та впровадження нормативних актів про металобрухт, відходи упаковки, батарейки, батареї та акумулятори, відходи електричного та електронного обладнання, транспортні засоби.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 06.09.2022 № 1602 затверджено зміни до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами. Метою внесення змін є унеможливлення попадання медичних відходів на полігони, оскільки вони несуть ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мутагенних і радіаційних впливів на організм людини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1073 затверджено Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їхніх наслідків. Порядком визначений механізм поводження з такими відходами з метою запобігання та зменшення їхнього негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, а також перелік компонентів відходів від руйнувань та можливі шляхи їхнього повторного використання у будівництві, промисловості будівельних матеріалів.

Тож наше законодавство насправді зазнає змін і це не може не тішити, головне аби впровадження його було не лише на папері.

Тож зараз вбачається такий план дій із врегулювання проблеми поводження з відходами руйнації:

  1. Врегулювання законодавства, яке визначає хід процесів тимчасового зберігання, перевезення, сортування, перероблення, утилізації та повторного використання таких відходів. Розроблення відповідної нормативної бази щодо використання вторинних продуктів з відходів руйнувань для виготовлення будівельних матеріалів.
  2. Створення урядових програм зі стимулювання залучення кадрового потенціалу, зокрема мотивованого волонтерства та трудової мобілізації.
  3. Стимулювання ринку професійного демонтажу на рівні територіальних громад, із залученням сучасних технологій.
  4. Створення програм заохочення підприємців, що включатимуть: знижену податкову ставку на ведення діяльності, доступну систему кредитування, зменшення мита на сміттєпереробне обладнання тощо.
  5. Створення універсальних правил розбирання та сортування типових будівель.
  6. Формування списку відходів, що підлягають утилізації та захороненню.
  7. Розроблення програми стимулювання компаній, що закуповують відсортовану вторсировину на місці руйнації, що зменшить кількість місць тимчасового зберігання та витрати на перевезення.