Що це

Крамниці вживаних товарів, соціальні та благодійні, хоч і відрізняються між собою за форматом роботи, але у основі їхньої роботи лежить цінність реюзу вживаних речей.

Комісійний магазин — заклад торгівлі, що приймає від населення вживані (або нові) товари, техніку, одяг, взуття, прикраси тощо з метою продати їх та отримати прибуток — комісію. Як працює цей формат: людина приносить уживану річ до магазина, який займається продажем цієї речі, внаслідок якого особа, що принесла її, отримує частину суми від продажу товарів, решта ж — комісія — залишається у магазина за надавані послуги з розміщення та продажу.

Різниця між комісійним магазином та благодійною крамницею полягає у праві власності на річ: у першому випадку вона залишається у власника речі до моменту продажу, у другому ж — право власності на річ передається повністю.

Секонд-генд — певно, найвідоміший та найбільш популярний формат купівлі вживаного одягу. Походить від англійського second hand — «друга рука» — і описує процес збору, сортування та продажу вживаного одягу, взуття та інших предметів побуту.

Благодійна крамниця — це роздрібна торговельна установа, яку створила чи якою керує благодійна організація з метою збору коштів. Благодійні магазини можуть бути різновидом соціального підприємництва, де продаються переважно вживані товари, такі як одяг, книги, прикраси, взуття, іграшки та меблі, подаровані представниками/-цями громадськості, і де зазвичай працюють волонтери/-ки.

Як це працює

До комісійного магазину приносить речі особа, яка хоче отримати дохід від їхньої реалізації, а персонал опікується розміщенням та продажем цих речей. Коли ж річ була реалізована, людина, яка принесла цю річ, отримує певну попередньо узгоджену суму від її продажу. Також людина до етапу продажу речі може скасувати свою домовленість із магазином і забрати її назад.

Формат секонд-генду сформувався близько століття тому зі звичайних пожертв одягу більш заможними особами тим, хто цього потребував. Із часом між тими, хто віддає, та тими, хто приймає, зʼявилась нова ланка — посередників/-ць. Від комісійних магазинів секонд-генди відрізняються тим, що право власності на пропоновані ними речі належить виключно магазину, а речі здебільшого закуповуються великими партіями з-за кордону. Зі згаданих у цій статті типів крамниць секонд-генд є найменш екологічною практикою, тому що включає викиди СО2 від логістики. Також може поставати питання законності та етичності потрапляння одягу в Україну і утилізації того, що не було реалізовано.

Благодійна крамниця. Залежно від спроможностей, організація, яка керує благодійною крамницею, налагоджує збирання речей від населення. Зазвичай це або контейнерна система з подальшим забором, або ж мешканці/-ки приходять безпосередньо до крамниці та приносять речі, які хотіли б віддати. Далі відбувається сортування отриманих предметів відповідно до прийнятої у крамниці системи, після чого відібрані товари опиняються на прилавках магазину чи передаються безпосередньо тим, хто цього потребує.

Оскільки предмети для продажу були отримані безкоштовно, їх можна продавати за конкурентними цінами. Після сплати витрат на оренду приміщення та оплату праці (якщо вона передбачена) решта доходу від продажів використовується відповідно до заявленої благодійної мети організації. Витрати включають придбання та/або амортизацію обладнання (стійки для одягу, книжкові полиці, прилавки тощо), експлуатаційні витрати (технічне обслуговування, комунальні послуги, електроенергію, опалення, рекламу), оренду або іпотеку будівлі та оплату праці продавців/-чинь крамниці.

Деякі благодійні магазини можуть продавати і нові товари, які часто брендуються для благодійної організації або мають певний зв’язок із діяльністю, яку організація підтримує. Крамниці можуть отримувати і надлишки товарів від місцевих комерційних підприємств.

Благодійна роздрібна торгівля є важливою для отримання доходу благодійними організаціями. Хоча на благодійні крамниці припадає лише 0,39 % роздрібних продажів Великої Британії (2013), вони генерують аж 18,7 % загального доходу благодійних організацій.

Також цілком імовірно, що зростання кількості та постійна присутність благодійних магазинів могли підтримувати відвідуваність головних вулиць міст, які страждають під час економічного спаду, тобто благодійні магазини продовжують відігравати важливу роль у заповненні вільних ділянок і приваблюють відвідувачів/-ок.

Через підвищення вартості життя благодійні магазини стають дедалі важливішими для представників вразливих верств населення, оскільки забезпечують доступні товари для людей з низьким рівнем доходів.

У міру того як сектор стає більш професійним (та з розвитком соцмереж) і більш спеціалізованим (наприклад, створення вінтажних бутиків або спеціалізованих музичних магазинів), благодійні магазини сприяють збільшенню різноманіття крамниць на вулицях міст.

• Сприяння повторному використанню. Благодійні магазини реалізують сталий та етичний варіант, пропонуючи вживані одяг, книги, меблі та інші предмети домашнього вжитку і забезпечуючи повторне використання цих предметів шляхом їх подальшого продажу.
• Зменшення обсягів захоронення відходів: сприяючи повторному використанню, ремонту та переробці, благодійна роздрібна торгівля допомагає зменшити кількість та обсяг відходів, які потрапляють на звалища. Наприклад, львівська Спільнота взаємодопомоги «Емаус-Оселя» за період з 2017 по 2022 рік врятувала від полігону більше 2,7 млн кг речей, які було передано малозабезпеченим сім’ям та нужденним, а також реалізовано у соціальних крамницях.
• Зменшення парникових викидів, передусім CO2, через зменшення частки захоронених відходів.
• Зменшення кількості великогабаритних відходів: благодійна роздрібна торгівля зменшує навантаження на місцеву владу, оскільки частина того, що могли викинути на майданчики збирання відходів, передається крамницям.
• Ремонт одягу та предметів: багато благодійних крамниць рятують старі, зламані або викинуті предмети, ремонтують їх або ж переробляють на нові та унікальні продукти.
• Сприяє переробленню ресурсоцінних відходів та тканини. Якщо благодійний магазин не може продати товар, він спробує передати його на перероблення до відповідного підприємства.
• Локалізація: зазвичай, подаровані благодійній крамниці речі залишаються у тому ж таки населеному пункті (виняток — коли речі передають малозабезпеченим сім’ям, мігрантам/-кам, які проживають за межами місця розташування крамниці), що зменшує викиди парникових газів від логістики.
• Подовжується життєвий цикл виробів. Це означає, що праця та ресурси, які вже були вкладені у виробництво існуючих товарів, не витрачаються даремно.

• Можливість волонтерства у соціальному проєкті. Приблизно 6 % дорослих (18+) у Великій Британії, що становить майже 3 мільйони осіб, у якийсь момент свого життя працювали або були волонтерами у благодійній крамниці. Волонтери/-ки таких крамниць вказують, що внаслідок цього досвіду вони покращили свої навички з комунікації, роботи в команді та вирішення проблем, а також організаційні здібності.
• Виручені кошти спрямовуються на діяльність організації та проєкти для нужденних.
• Часто благодійні крамнички пропонують працевлаштування людей, які перебувають у складному соціальному становищі. Благодійні магазини створюють місце для людей зі слабким фізичним або психічним здоров’ям, що сприяє посиленню навичок соціальної взаємодії та підвищенню самооцінки, а також надають можливості людям, які перебувають під дією превентивних заходів поліції, перебувають в ув’язненні або звільняються після відбування покарання та мають на меті повернутись до законослухняного життя.

Благодійні магазини забезпечують простір для соціальної взаємодії для волонтерів і представників/-ць громадськості. У Великій Британії проводилось дослідження соціального впливу благодійних крамниць, у рамках якого кожен п’ятий представник громадськості повідомив, що мав нові зустрічі або спілкування у благодійному магазині, а 28 % сказали, що благодійні магазини заохочують до спілкування різні покоління.

Крамниці вживаних товарів — важлива частина впровадження у життя громади ієрархії керування відходами у рамках сертифікації Zero Waste City, а саме:

• Уся громада продовжує зводити до мінімуму утворення залишкових відходів на одного жителя на рік.
• Органи місцевого самоврядування створюють та реалізують економічні стимули для громадян і бізнесу з метою зменшення кількості відходів, гарантуючи, що ті, хто генерують найбільше відходів, платять більше. Наприклад, у Великій Британії існують податкові пільги для благодійних та соціальних крамниць. Благодійні магазини отримують обов’язкову знижку до 80 % від звичних податкових ставок для бізнесів. Благодійні організації можуть подати заявку на покриття державою також решти 20 % витрат.
• Органи місцевого самоврядування сприяють і підтримують ширші заходи щодо запобігання утворенню відходів, які здійснюються ширшим колом суб'єктів у місцевій громаді.

У Великій Британії та Республіці Ірландія існує понад 9000 благодійних магазинів. Їхнє розташування можна знайти на веб-сайті Асоціації благодійних крамниць (англ. Charity Retail Association, CRA), а також інформацію про благодійну роздрібну торгівлю. Британські благодійні крамниці переважно укомплектовані волонтерами/-ками для поточних робіт та менеджером/-кою, що працює за зарплату. Товари для продажу надходять переважно з пожертв і становлять 87 % асортименту.

Особливо цікавим є кейс британського госпісу South Bucks (SBH). У 2012 році благодійна організація на базі госпісу об’єдналася з Радою округу Бакінгемшир і FCC Environmental, міжнародною компанією з перероблення відходів, щоб налагодити роботу двох центрів перероблення FCC. Працює це таким чином: організація отримує речові пожертви, визначаються предмети, які можна перепродати і які передають до семи благодійних магазинів на території SBH. За перші сім місяців діяльності було продано 33 512 речей. Також у цих крамницях продають відремонтовані вживані велосипеди, які раз на тиждень відправляються із центру перероблення до місцевої в'язниці на ремонт. SBH оплачує необхідні запчастини. З липня 2017 року було продано 2200 велосипедів Ця система роботи не тільки надає можливість ув’язненим покращити свої соціальні навички та готовність до роботи, але і здобути національну професійну кваліфікацію з ремонту велосипедів. Такі реюз-партнерства вигідні для всіх сторін: місцева влада зменшує кількість відходів, які мали би піти на захоронення; FCC скорочує свої операційні та логістичні витрати; місцеві жителі/-ки отримують вигоду від доступних товарів; збираються кошти для діяльності госпісу.