Централізоване компостування органічних відходів

Компостування — це процес перетворення на добрива органічних відходів (харчових рештків, трави, гілок, листя тощо). Компостувати можна на власній земельній ділянці, вдома та навіть у квартирі, можна облаштувати спільний компостер на прибудинковій території чи у парку, а можна налагодити цей процес на рівні міста. Останнє і називають централізованим компостуванням, коли за збір органічних відходів, їхнє перевезення та перероблення відповідають комунальні служби.

Багато хто помилково вважає, що роздільний збір органіки не має сенсу, бо при потраплянні на звалище чи полігон вона швидко розкладається. Насправді це не так. Для розкладання потрібні відповідні умови (доступ повітря, сонця, корисних мікроорганізмів тощо). На полігоні таких умов немає, тому органічні відходи починають гнити, виділяючи звалищні гази, зокрема метан. Це не лише створює імовірність самозаймання сміттєзвалищ у теплу пору року, а ще є одним із факторів зміни клімату. Централізоване компостування допомагає місту вирішити ці проблеми, а також отримати інші фінансові та нефінансові вигоди. На відміну від децентралізованого компостування, органічні відходи спрямовують до єдиного місця — компостовні, де сам процес компостування відбувається у буртах та із застосуванням аератора (перетрушувача компосту) для насичення сировини киснем.

Перенаправлення потоку органічних відходів зі звалищ на компостування має низку переваг для довкілля та мешканців:

1. Перетворення відходів на добрива. Застосування компосту у сільському господарстві повертає корисні речовини до ґрунту і підвищує його родючість.
2. Економія енергії та/або пального. Компостування потребує менше енергії, ніж стабілізація органічних відходів на сміттєпереробному заводі. Воно також допомагає позбутися потреби транспортувати органіку на захоронення, що дає суттєву економію пального та зменшення транспортних викидів, особливо для громад, які не мають власного полігону.
3. Зменшення ризиків пожеж на сміттєзвалищах. Це покращує екологічну ситуацію в регіоні та підвищує якість життя людей, що мешкають неподалік.
4. Боротьба зі змінами клімату. На сектор відходів припадає 20 % світових викидів метану, небезпечнішого ніж CO2 парникового газу, а покращення системи поводження з відходами може скоротити ці викиди на 84 %.

Налагодження системи збору та перероблення органічних відходів, як і будь-які інші системні зміни, потребує капіталовкладень. Але така система суттєво економить кошти міського бюджету у різних сферах:

1. Комунальна сфера: менше відходів доводиться транспортувати на сміттєзвалища, отже меншою є потреба у паливі та людській праці.
2. Сміттєва інфраструктура: збудувати та обслуговувати компостувальну станцію значно дешевше, ніж сміттєпереробний завод.
3. Обслуговування полігонів: якщо велика кількість відходів уникає захоронення, полігон повільніше заповнятиметься та може служити громаді довший час до того, як потребуватиме закриття та рекультивації.

Крім того, місто може продавати утворені шляхом компостування добрива та отримувати від цього додатковий прибуток. Так, у Львові у квітні 2021 року першу партію компосту продали за 15450 грн.

Власна програма керування органічними відходами є обовʼязковою умовою для міста, яке хоче отримати сертифікацію за програмою «Місто нуль відходів». Це може стати гарним стартом на шляху до оптимізації системи керування відходами для багатьох муніципалітетів, адже собівартість перероблення органічних відходів шляхом компостування набагато менша, а технологія простіша, ніж для перероблення вторинної сировини — скла, паперу чи пластику. На додачу це дає місту цілу низку описаних вище переваг.

При будівництві компостувальної станції планується її потужність — кількість відходів, які станція зможе прийняти і переробити. Для безперебійної роботи станції треба забезпечити збір відходів як від мешканців (контейнери на прибудинкових майданчиках або окремі контейнери для приватних будинків), так і від бізнесів та установ. Важливо налагодити логістику, адже від своєчасного збору залежить не лише якість сировини, а й санітарний стан контейнерних майданчиків та, як наслідок, ставлення людей до роздільного збору органічних відходів. Різні заклади можуть мати свою специфіку: наприклад, нормативну частоту вивезення відходів для шкіл та дитячих садків або обмеження на доступ важкої техніки до закладів, що розташовуються у пішохідній частині міста.

Окремо слід подбати про збір та компостування зелених відходів — від опалого листя з вулиць та скошеної трави до гілок, що лишаються від обрізки дерев, та цілих стовбурів, що можуть упасти під час негоди. Це зазвичай потребує координації між різними комунальними службами. Зелені відходи додаються до харчових для кращого результату компостування. Стовбури та гілки перед цим подрібнюють на щепу, яку можна використовувати також для мульчування.

Для збору органічних відходів доцільно встановлювати контейнери меншого обʼєму, ніж контейнери для змішаних відходів та вторинної сировини. Органічні відходи мають більшу щільність, ніж змішані відходи. На це треба зважати, щоб велика вага заповненого контейнера не ускладнювала обслуговування. Для зменшення запаху можна використовувати контейнери з подвійним дном (щоб збирати рідину) та невеликими отворами на бічних стінках (щоб забезпечити циркуляцію повітря).

Окрім органіки до контейнерів можуть потрапляти інші відходи. Щоб зменшити кількість таких відходів, важливо проводити інформаційну роботу з мешканцями. Наліпок на контейнерах із правилами сортування для цього може бути недостатньо. Інформаційна робота має бути комплексною та охоплювати також інші аспекти:

• для чого взагалі компостувати;
• як зручніше організувати збір органіки вдома;
• як буде проводитись вивезення та що потім відбуватиметься з відходами;
• яку користь компостування приносить довкіллю та громаді;
• чому мешканцям та ОСББ вигідно переходити до роздільного збору органіки.

Це тривалий процес, який укупі з фінансовим заохоченням (зменшенням вартості вивезення відходів для тих, хто сортує) допоможе спростити перехід до роздільного збору органічних відходів. Окремо варто наголошувати на тому, що відходи до контейнера слід викидати без поліетиленових пакетів. Можна використовувати біорозкладні пакети (якщо обрана технологія компостування це дозволяє), а також паперові пакети.

Існують різні технології компостування органічних відходів. На компостувальних станціях найчастіше використовують аеробне компостування (з доступом кисню). Відходи регулярно зволожують, перемішують, вносять мікроорганізми, що пришвидшують перероблення, і за 1–3 місяці вони перетворюються на добриво.

Інші види компостування — вермикомпостування (з використанням спеціальних видів черв’яків) та анаеробне — більше підходять для децентралізованого компостування або для використання у власному господарстві.

Ще один спосіб перероблення органічних відходів передбачає їхнє зброджування та отримання біогазу, який у подальшому використовують для генерування енергії. На виході можуть утворюватись добрива, але технологічно цей процес сильно відрізняється від компостування.