Збір медичних відходів від населення

Фото: Андріана Сиванич

У кожній домівці рано чи пізно приходить час перебрати аптечку та забрати звідти протерміновані ліки. Хтось не замислюється над цим та одразу викидає їх у смітник, а хтось замислюється, але все одно не має можливості віддати ці ліки на знешкодження. Чи правильно це і що з цим робити? Українське законодавство наразі не включає до медичних відходів відходи домогосподарств — протерміновані та залишкові ліки, використані шприци чи інші засоби медичного призначення, що можуть утворюватися при догляді за хворими людьми. Для медичних закладів існують Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми дощо поводження з медичними відходами. Згідно з цими правилами, медичні відходи поділяють на чотири категорії:

Для кожної з цих категорії розроблено вимоги до правильної організації поводження з цими відходами: сортування, збирання, маркування, зберігання тощо. Для протермінованих ліків та інших відходів медичного призначення, що утворюються у домівках містян, таких вимог немає. Немає також централізованої системи збору цих відходів, тож найчастіше вони опиняються у смітнику чи каналізації. Потрапляючи у довкілля, протерміновані ліки шкодять тваринам і птахам, збільшують забруднення річок та спричиняють появу нових інфекцій.

Екологічна складова

Ліки, що разом з іншими відходами потрапляють на звалища та полігони, поступово з опадами потрапляють до підземних вод, а звідти — у водойми. Для ліків, які зливають у каналізацію, цей шлях ще коротший. Очисні споруди не здатні відфільтровувати з води фармацевтичні препарати, тому вони майже безперешкодно опиняються у річках, озерах і морях, а також у поверхневих ґрунтових водах, які зазвичай споживає значна частина України. Найбільш шкідливими для довкілля є такі групи лікарських засобів:

Зображення з сайту Zero Waste Lviv

Інші засоби медичного призначення — використані шприци, крапельниці, катетери тощо — також можуть мати сліди медичних препаратів. Крім того, вони забруднені біологічними рідинами та можуть нести інфекційну загрозу. А голки від шприців у складі змішаних відходів небезпечні для працівників сфери поводження з відходами чи неформальних збирачів вторсировини, які вибирають з контейнерів цінні відходи. Ефективна та зрозуміла для мешканців система роздільного збору медичних відходів дозволяє якщо не повністю позбутися цих негативних наслідків, то суттєво зменшити їхні прояви. Адже що більше протермінованих ліків опиниться у спеціальних контейнерах та потрапить на знешкодження, то менше їх потрапить у довкілля.

Економічна складова

Впровадження системи роздільного збору потребує капіталовкладень, проте у довгостроковій перспективі воно вбереже місто від негативних наслідків для людей і природи та повʼязаних із ними витрат. Ігнорування джерел забруднення спричиняє проблеми у майбутньому, вирішення яких потребуватиме значних зусиль і коштів. Управлінцям важливо усвідомлювати це і бачити такі звʼязки. Тож навіть якщо прямої економії коштів від налагодження збору медичних відходів від населення немає, для міста значно вигідніше не допускати потрапляння шкідливих речовин у ґрунт та водойми, ніж потім виділяти кошти на програми зі зменшення забруднення та лікування повʼязаних із цими забрудненнями інфекцій.

Медичні відходи в ієрархії zero waste

Обовʼязкові критерії сертифікації за програмою «Місто нуль відходів» передбачають налагоджену систему роздільного збору для різних потоків відходів, зокрема небезпечних. Тому система збору медичних відходів є важливою складовою поводження з відходами у місті. Однак не менш важливим є запобігання утворенню таких відходів. Сучасні протоколи надання медичних послуг передбачають використання великої кількості одноразових засобів, які згодом стають відходами. Проте безпека для лікаря і пацієнта є пріоритетом, тому в більшості випадків використання одноразових засобів є потрібним і виправданим. Але цілком можливо, хоч і не просто, зменшити кількість протермінованих ліків, що утворюються у домогосподарствах. Для цього потрібні комплексні покращення системи охорони здоровʼя та тематичні інформаційні кампанії:

  1. Підвищення обізнаності про шкоду певних фармпрепаратів для довкілля та про проблему антибіотикорезистентності сприятиме більш свідомому ставленню людей до застосування таких препаратів.
  2. Регулювання продажу сильнодіючих ліків унеможливлює їхню купівлю «про запас». Однак важливо при цьому зробити процес отримання рецепту від лікаря та придбання ліків доступними для всіх громадян, інакше це матиме зворотний ефект.
  3. Підвищення довіри до медичної системи та сімейних лікарів у суспільстві знизить кількість випадків самолікування і самопризначення ліків.
  4. Контроль якості медичної освіти та дотримання протоколів лікарями знизить кількість випадків неаргументованого призначення сильнодіючих ліків, зокрема антибіотиків.
  5. Популяризація профілактики захворювань у суспільстві дозволить зменшити кількість випадків, коли потрібно вдаватися до медикаментозного лікування.

Для залишкових ліків зі строком придатності доцільно створювати програми збору, щоб передавати їх у лікарні чи тим, хто цього потребує. Так препарати, що залишаються після лікування та мають невеликий шанс бути використаними за призначенням до закінчення терміна придатності, можна рятувати від смітника. Наприклад, збір залишкових препаратів проводять у Zero Waste Kharkiv. Зібрані ліки передають тим, хто їх потребує, серед отримувачів уже понад 500 людей. Проте це не стосується рецептурних препаратів, відкритих флаконів чи засобів, що потребують особливих умов зберігання, оскільки гарантувати їхню безпечність при передачі третім особам неможливо.

Система збору

Ефективна система збору медичних відходів від населення має чотири основні складові:

Роздільний збір медичних відходів — це нововведення, до якого потрібно підготувати людей інформаційно. Важливо пояснити, чому такі відходи потребують знешкодження, які саме ліки є небезпечними та як правильно користуватися контейнером для збору. Якщо обізнаність населення про систему збору низька, до контейнерів потраплятимуть безпечні відходи (побутове сміття чи флакони фізрозчину) або ж відходи, що робитимуть процес збору небезпечним для працівників та оточуючих (ртутні термометри, розбиті скляні флакони).

Потрібно мати достатньо контейнерів для збору відходів, щоб користуватися ними було зручно. Контейнери для протермінованих ліків можуть стояти в аптеках, медичних закладах, а також у часто відвідуваних місцях, наприклад, торговельно-розважальних центрах. Контейнери повинні відповідати вимогам безпеки, щоб збір не наражав на небезпеку відвідувачів та працівників. До збору також можна долучати мобільні пункти прийому відходів та центри збору відходів.

Для збору інших медичних відходів, зокрема шприців, голок та інших гострих предметів, існують інші рішення. Так, якщо у вас удома утворюються такі відходи, ви можете збирати їх у спеціальний одноразовий бокс (картонний чи пластиковий), який потім передається до закладів охорони здоровʼя або, за наявності такого, на підприємство зі збору відходів для подальшого знешкодження.

Контейнери для збору шприців, голок та інших гострих предметів медичного призначення. Фото: Каталог UNICEF

Важливо забезпечити регулярне вивезення вмісту контейнерів, подальше складування та доставку на знешкодження з дотриманням вимог безпеки. Залежно від національного законодавства, така діяльність може потребувати спеціальних ліцензій.

Нині найбільш доступним та розповсюдженим способом знешкодження медичних відходів є спалювання при високих температурах. Проте цей процес не є повністю безпечним для довкілля та створює інші проблеми та виклики. Існують інші способи знешкодження різних видів медичних відходів:

Детальніше про ці способи можна прочитати тут.

Приклади в Україні