1. З чого почати збір біовідходів

Біовідходи (органічні відходи, органіка) — це відходи біологічного походження (рослинні та тваринні), що включають побутові харчові, садово-паркові, городні відходи. Вони складають у середньому половину (а часом і більше) всіх побутових відходів (ПВ). Головна їх особливість — вони можуть бути (само)перероблені природним шляхом за допомогою природних процесів, тобто компостуванням, і в результаті ми отримуємо природнє добриво для ґрунту.

В змішаних відходах та на сміттєзвалищах біовідходи псуються та призводять до виділення парникових газів, стають причиною загоряння звалищ, полігонів та отруєння повітря, ґрунтів та води. Щоби цьому запобігти, їх обов'язково треба збирати окремо прямо в місцях утворення, в побуті, в установах та закладах. А далі - обирати найзручніший спосіб компостування, залежно від потреб та можливостей як особистих домогосподарств, так і громади. Головне — щоби вони повернулись в природній колообіг, в грунт.

Як можна компостувати:

• централізовано (станція компостування);
• децентралізовано (присадибне компостування);
• квартирне компостування;
• прямо на грядках (пермакультурний підхід).

Якщо ви прийняли рішення запровадити роздільний збір та компостування біовідходів у себе в громаді, то ця сторінка стане для вас так званою покроковою інструкцією в цьому процесі. Тут ви знайдете чимало корисних прикладів, шаблонів та підказок. Отже, в першу чергу, дуже коротко окреслимо, з чого почати:

1. Проаналізувати ситуацію на місці:

• важливо дізнатись про вже існуючі практики в даній громаді, знайти приклади компостування в приватних садибах, у дворах будинків, в закладах.
• дізнатись, які окремі інституції, заклади, організації, бізнеси вже готові роздільно збирати біовідходи, щоб з ними робити пілотні компостувальні майданчики, які гарантовано будуть запитувані й якими будуть користуватись. Такими пілотними осередками компостування дуже часто стають дитячі садочки, школи, ОСББ та інші житлові об'єднання, а також лікарняні установи.

2. Продумати, запланувати та провести комунікаційно-інформаційну кампанію та доступно ознайомити мешканців із важливістю роздільного збору біовідходів та тими рішеннями, які:

• плануються запровадити в громаді;
• вже існують в громаді;
• вже реалізуються в країні.

3. Провести базове дослідження морфологічного складу побутових відходів.

4. Далі або водночас із попередніми діями можно обирати місця розташування пілотних компостерів та їх кількість, також заклади, в яких вони будуть розташовані (оскільки для успішного процесу компостери мають бути під наглядом відповідальної особи), та переходити до встановлення.

Що відносно управління біовідходами рекомендовано українським законодавством?

• для скорочення викидів парникових газів запроваджувати роздільний збір, компостування, біогазові установки для управління біовідходами (ЗУ «Про основні засади державної кліматичної політики»);
• до 2030 року досягти зменшення захоронення біовідходів на 10 % обсягу біовідходів, які утворюються у складі побутових відходів; а до 2033 р. відповідно до 15 %. (Національним планом управління відходами до 2033 року).

Що необхідно внести в законодавство України для того, щоби національний план спрацював на місцях?

• розробити та впровадити національні стандарти щодо компосту та дигестату, вироблених з біовідходів;
• рекомендувати компостування як приоритетний спосіб управління біовідходами, зокрема в агросекторі;
• розробити методичні рекомендації щодо впровадження роздільного збору біовідходів для представників/ць громад;
• розробити план проведення кампаній з підвищення обізнаності з управління біовідходами, із залученням ОМС, закладів освіти, аграрних об’єднань та громадських організацій.

З метою створення та забезпечення ефективного функціонування системи управління біовідходами в Україні та на виконання Закону України «Про управління відходами» (№ 2320-IX від 20 червня 2022 року) були напрацьовані практичні рекомендації у вигляді Дорожньої карти управління біовідходами для малих громад України.

Дорожня карта — це візуалізація стратегії розвитку діяльності, в якій містяться конкретні кроки. Цей практичний посібник має за мету надати рекомендації щодо того, як в малій громаді налагодити управління біовідходами для зменшення їх кількості та їх негативного впливу на довкілля і жителів.

Цей посібник буде корисним для представників органів державної влади та місцевого самоврядування, бізнесу, громадськості, науковців, фахівців-практиків з питань управління відходами, студентів спеціальності «Екологія».

Більше рекомендацій читайте в за посиланням.

Ініціативи з компостування

В Україні вже багато років впроваджується локальне компостування через окремі ініціативи, при цьому ініціаторами виступають як громадські організації, так і окремі заклади, установи, органи влади, бізнес. Наприклад:

• У парку Культури м. Львів, на території урбан-саду ГС «Пермакультура в Україні» разом з «Майстерня міста» встановили дерев'яний компостер.
• Також у Львові ГО «Плато» у співпраці з іншими організаціями ініціювала та розвиває «Розсадник - простір екопросвітництва та природотерапії», в якому компостують за пермакультурними принципами як в різноманітних компостерах, так і безпосередньо в грядках.
• В Миколаєві, в міському парку комунальна установа ініціювала відкриття компостерного майданчика з інформаційними стендами.
• В парках Чернівців ГО «Центр молоді Чернівці» встановила громадські компостери.
• В ОСББ «Південний квартал» м. Вишневе функціонують та постійно наповнюються 8 секцій дерев'яних компостерів. Цей кейс унікальний тим, що ініціаторка запровадження компостування в ОСББ Людмила Скамрова пішла далі та заснувала успішний бізнес з виготовлення компостерів «Kompost_ok» та навіть запатентувала розроблену модель компостеру. Їх вироби встановлені у дворах багатоповерхівок (як наприклад в ОСББ на вул. Лютеранська, Київ), в приватних садибах, біля муніципальних закладів в різних містах України. Білогородська громада, наприклад, проявила ініціативу і сама придбала компостери.
• Бізнес ініціатива «Зелений птах» (Київ) створила ReBio Service з переробки біовідходів, які збирають від населення та переробляють методом вермикомпостування. Щоб здати біовідходи, мешканці мають технічне завдання, також можна скористатись їх порадами для ефективного компостування.

Найбільш плідною та перспективною є співпраця між громадським сектором, ОМС та відповідальним бізнесом, в результаті якої створюються ефективні, сталі та доступні системи: компостні майданчики, станції компостування, громадські компостери, міські городи та ін.

• Так, на Харківщині в м. Дергачі запроваджується централізоване компостування (вперше в малій громаді) за ініціативи ГО «Нуль відходів Харків» та КП «Дергачіекоресурс».
• В Луцьку у 2025 році всі дитсадки міста мають компостери за ініціативи ОМС, які діють у співпраці з ГО «Нуль відходів Луцьк». Компостування відбувається і на громадському городі Луцька.
• У Львові МБО «Екологія-Право-Людина» встановили компостери в громадських закладах спільно з бізнесом, ОМС та ГО «Нуль відходів Львів».
• Активісти встановили компостер на Житньому ринку.
• В Боярській громаді на Киїіщині ГО «Маріуполь нуль відходів» та БО «Фонд Боярської громади» встановили компостери в 6 закладах освіти, 2 громадських просторах та біля багатоповерхівки. Також в громаді та області запроваджується і так зване «квартирне» компостування у ЕМ-відрі ініціативою «Бокаші спільнота».

Вкрай важливо у просвітній та практичній діяльності з компостування та в цілому поводження з біовідходами залучати дітей, адже знання та навички, отримані в дитинстві, стають базою та корисною звичкою і в дорослому житті. Це можуть бути уроки, спостереження на прогулянках, квести, казки, екологічні читання. А практичні заняття, спільне користування компостером допоможуть дітям краще розуміти та позитивно сприймати природні процеси. Приклади:

• Казки з Компостиком Ірини Пустовит.
• Розповідь про компостування в журналі Джміль.
• Заняття з дітьми з моделлю компостера Людмили Скамрової (Kompost_ok).
• Навчальна грядка Розуму в пермакультурному центрі «Зелені кручі», на подібних грядках діти вчаться компостуванню й самі можуть вносити рослинні рештки.

Присадибний компостер

Присадибний компостер — це зазвичай дерев'яний контейнер/ящик з кришкою зверху та без дна, базово складається з 2 секцій, кожна представляє собою куб в середньому 1х1 метр. Рекомендуємо продумати методи виймання готового компосту з нижньої частини й зробити бокову дверку, хвіртку або дошки, які вийматимуться. Компостери можна змайструвати з будь-яких дерев'яних б/в матеріалів, зокрема палет (піддонів), які вже зазвичай мають потрібний розмір. Схеми компостерів можуть бути різні, залежно від матеріалів (дошки чи цільні палети). Матеріали: дошки, палети, сітка, бочки, цегла, шифер (застереження: може містити азбест, тож використання на ваш розсуд), палки, лоза тощо. Якщо ви бажаєте виготовити компостер(и) власноруч, проаналізуйте, який ви маєте в наявності матеріал, оберіть місце і ознайомтесь з матеріалами нижче. Ось декілька прикладів покрокових інструкцій:

• Як зробити компостер читайте за посиланням.
• Як зробити компостер (англійською мовою) читайте за посиланням.
• Більше порад про те як зробити компостер своїми руками читайте за посиланням.
• Покрокова інструкція «Як виготовити компостер» тут.

Схеми та зразки різноманітних присадибних компостерів:

• Рекомендації з виготовлення компостерів читайте за посиланням.
• Про створення компостеру англійською мовою читайте тут.
• Ще більше схем та креслень тут, тут і тут.